Дисбактеріоз, 2 стаття серії – нормофлора ротової порожнини
У людському організмі є своя нормальна специфічна мікрофлора в:
- ♦ кишечнику,
- ♦ шкірі,
- ♦ органах дихання (до голосових зв’язок),
- ♦ видимих слизових оболонках,
- ♦ вагіні (у жінок).
Більша частина внутрішнього середовища нашого організму стерильна, і мікроби потрапляють туди тільки при інфекційних захворюваннях (наприклад, при запаленні легенів, перитоніті, циститі тощо).
Найбільш характерні мікроорганізми нормофлори рота
У роті, зіві в нормі може існувати приблизно 700 видів прокаріот, з яких близько 54% мають офіційні назви, 14% – ще не названі (але можуть культивуватися) і 32% відомі тільки як некультивовані філотипи. Зараз відомі геноми приблизно 400 мікроорганізмів, що живуть у роті. (http://www.homd.org/)
Склад мікрофлори ротової порожнини:
- ♦ грампозитивні коки (стрептококи, пептострептококи, стафілококи) – 50%
- ♦ грамнегативні коки (Neisseria spp., Veillonela spp.) – 5-10%
- ♦ грампозитивні паличковидні (Дифтероїди, Лактобацили, Actinomyces spp.)
- ♦ грамнегативні паличковидні (Pseudomonas, коліморфні бактерії)
- ♦ Spirochetes
- ♦ міцелярні та дріжджоподібні гриби
- ♦ віруси
- ♦ найпростіші
Кількість мікроорганізмів у слині та зубному нальоті може сягати більш ніж 1011 /мл.
Серед бактерій, що мешкають у порожнині рота, домінують маловірулентні стрептококи:
Streptococcus salivarius, S. hominis і S. mitis мешкають на слизовій оболонці, a S. sanguis і S. mutans колонізують поверхню зубів.
Серед іншої аеробного флори порожнини рота друге місце займають нейсерії, що складають до 5% від загальної кількості аеробних бактерій.
Зокрема, Neisseria sicca виділяють у 45% осіб, N. perflava – у 40%, N. subfiava – у 7%, N. cinerea – у 3%. Нейсерії зазвичай колонізують носоглотку і поверхню язика. При запальних процесах і незадовільній гігієні порожнини рота їх кількість збільшується.
Значну групу складають грампозитивні палички родів Corynebacterium і Lactobacillus. Коринебактерії у великій кількості виділяють у здорових осіб, а вміст лактобацил залежить від стану порожнини рота. До складу мікробних спільнот можуть входити
- Lactobacillus casei,
- L. acidophilus,
- L. fermentum,
- L. salivarius і ін.
Лактобактерії сприяють розвитку каріозного процесу, утворюючи велику кількість молочної кислоти.
У 50% осіб виявляють некапсульовані штами Haemophilus influenzae, в холодний сезон ці бактерії виділяють частіше, а у деяких осіб спостерігається тривале носійство.
У рідкісних випадках виявляють:
- Н. parainftuenzae,
- Н. haemolyticus
- Vibrio parahaemolyticus.
Серед анаеробних бактерій порожнини рота найбільше значення мають представники роду вейлонелли, що інтенсивно колонізують мигдалини. Серед анаеробних коків з порожнини рота виділяють пептококи (P. niger) і пептострептококи (частіше P. prevotii). Ці бактерії не ферментують вуглеводи, а для отримання енергії розкладають пептони і амінокислоти.Часто виділяються в асоціаціях зі спірохетами і фузобактеріямі при пульпітах, пародонтиті та абсцесах.
Грамнегативні анаеробні бактерії представлені:
- бактероїдами,
- фузобактеріямі
- лептотрихіями.
Вони ферментують вуглеводи до газу і розкладають пептони до амінокислот, які нерідко мають гнильний запах; частіше мешкають в ясенних кишенях.
До 1% анаеробної флори складають фузобактерії (F. plauti, F. nucleatum і ін.). В асоціаціях зі спірохетами вони входять до складу аутохтонної (постійної) флори ясенних кишень; при ферментації вуглеводів у великій кількості утворюють молочну кислоту. Можуть викликати ульцеромембранозний стоматит, кореневі гранульоми і запалення тканин ясен.
Бактероїди порожнини рота представлені B. fragilis і В. oralis, а також близькими до них видами роду Porphyromonas (P. asaccharolytica, P. endodontatis і P. gingivalis) і Prevotella melaninogenica. В осіб з незадовільною гігієною порожнини рота і пошкодженими зубами P. melaninogenica виділяють у великій кількості.
Leptotrichia buccalis — строгий анаероб, в якості основного метаболіту утворює молочну кислоту. L. buccalis — центр осадження зубного нальоту і зубного каменю. Доведено їх участь у розвитку карієсу за рахунок значного кислотоутворення, причому L. buccalis є синергістом лактобацил і бере участь у процесах демінералізації тканин зуба.
Розгалужені анаеробні грампозитивні бактерії порожнини рота представлені актиноміцетамі і біфідобактеріями. Актиноміцети також ферментують вуглеводи з утворенням кислот, які сприяють пошкодженню емалі зубів, і проявляють помірну протеолітичну активність. За рахунок вираженої здатності до адгезії вони швидко колонізують слизову оболонку, витісняючи інші бактерії. Актиноміцети — основна група бактерій, що виділяються в нальоті зубів і зубному камені. Актиноміцети нерідко виділяють з каріозних порожнин, уражень слинних залоз і пародонта. Основні збудники — A. israelii і A. viscosus.
Спірохети з'являються в порожнині рота після прорізування зубів, а у здорових дорослих осіб зустрічаються лише в рідкісних випадках. При запальних процесах і особливо при фузоспірохетозі кількість спірохет зростає.
Серед трепонем порожнини рота домінують Т. macrodentium, Т. microdentium і Т. mucosum, серед лептоспір — Leptospira dentium.
Серед мікоплазм в порожнині рота присутні Мicoplasma orale, М. hominis, M. pneumoniae і М. salivarium.
У 60-70% осіб виявляють значну грибкову колонізацію порожнини рота, особливо спинки язика. Найбільш часто виявляють Candida albicans. Інші види (С. krusei, С. tropicalis, С. pseudotropicalis, С. quillermondii) виділяють лише у 5% осіб. Рідше виділяють Saccharomyces cerevisae ("звичайні дріжджі"), Torulopsis gtabrata, Cryptococcus neoformans, види родів Aspergillus, Penicillium і Geotrichum.
При ураженнях дихального тракту і на тлі тривалого прийому антибіотиків частота виявлення грибів істотно зростає.
Серед найпростіших, що мешкають у порожнині рота, домінують Entamoeba gingivalis і Trichomonas tenax. Кількість найпростіших зростає при запаленні ясен, але це збільшення не має патогенетичного значення.
Мікробна флора порожнини рота в нормі:
| Мікроорганізми | У слині | Частота виявлення у зубодесневих кишенях, % | |
| Частота виявлення, % | Кількість у 1 мл | ||
| Резидентна флора 1. Аероби і факультативні анаероби: |
|||
|
100 | 1,5·105 | 100 |
|
100 | 107 | 100 |
|
100 | 106 – 108 | 100 |
|
100 | 105 – 107 | + + |
|
90 | 103 – 104 | + |
|
80 | 103 – 104 | + + |
|
80 | Не визначено | = |
|
60 | Не визначено | 0 |
|
60 | Не визначено | Не визначено |
|
10. Інші коки |
30 | 102 – 104 | + + |
|
11. Сапрофітні мікобактерії |
+ + | Не визначено | + + |
|
12. Тетракоки |
+ + | Не визначено | + + |
|
13. Дріжджоподібні гриби |
50 | 102 – 103 | + |
|
14. Мікоплазми |
50 | 102 – 103 | Не визначено |
|
|||
|
100 | 106 – 108 | 100 |
|
100 | Не визначено | 100 |
|
100 | Не визначено | 100 |
|
75 | 103 | 100 |
|
100 | 102 – 104 | 100 |
|
100 | Не визначено | + + |
|
+ + | Не визначено | + + |
| 8.Спірохети (сапрофітні борелії, трепонеми і лептоспіри) | ± | Не визначено | 100 |
|
|||
|
0 | 0 | 45 |
|
0 | 0 | 25 |
|
Непостійна флора Грамнегативні палички: |
|||
|
15 | 10 – 102 | 0 |
|
2 | 10 – 102 | ± |
|
3 | 10 – 102 | 0 |
|
± | Не визначено | 0 |
|
± | Не визначено | 0 |
|
± | Не визначено | 0 |
|
± | Не визначено | 0 |
|
|||
|
± | Не визначено | 0 |
|
± | Не визначено | 0 |
Примітка: "+ +" — виявляються часто; "+" — не дуже часто; "±" — рідко, "0" — не виявляються.
Використані джерела:
- http://www.homd.org
- http://meduniver.com/Medical/Microbiology/822.html
- http://medread.ru/mikroflora_polosti_rta/
Ваш відгук: Увага: HTML не підтримується! Використовуйте звичайний текст.
Оцінка: Погано Добре
Введіть код, вказаний на зображенні:
